Маркетинг

Друзі, Шукаю як називиєтся бренд мережі Дрогарі в Германії. На слуху як те так Shenker або Schenker, але гугл знає ли�?е транспортну компанію. Був в Германії, погано разгледел вивіску. Спасибі.

Привіт!

Дано:
Клієнт www.kinohouse.ru, що здає в оренду мультимедійне оборудованіє
Творчеськая група ЛІТО www.artleto.ru, що придумала для клієнта партизанську рекламну кампанію - розробити спецпропозицію для вузької ЦГ - кафе, бари і ресторани, в яких немає устройтств для перегляду Євро 2008. Суть, напевно, ви зрозуміли? Аренда ТВ, Плазм і так далі в Horeca на час чемпіонату по футболу.
Рекламноє звернення носитиме точковий характер, подібно до снайперського пострілу - точно в заклад, який цього потребує. Справа за малим - донести повідомлення “точно в руки” ли�?е цільовій групі. Означає нам потрібно знати адреси (реальні або віртуальні) на�?ої ЦГ.
Ключевая завдання:
Нужно поводитися з на�?ою рекламою ли�?е в ті кафе, де немає телеков. Яким найефективні�?им способом це зробити?

Вводниє - гро�?ей немає. Вірні�?е, є трохи, але хотілося б платити за кожне звернення.

Прізової фонд:
Еслі хтось додумається до на�?ої ідеї (можу її підтвердити ськаном комерційної пропозиції від сьогодні) - отримає фірмовий сувенір від на�?ої компанії.
А якщо після того, як я обнародую свій варіант( в суботу), співтовариство вирі�?ить, що був кимось запропонований об’єктивно кращий варіант, чим мій, то особисто обіцяю буилку червоного вина з моєю доставкою

Всім великий привіт!

Хочу поділиться з вами преводом блогу знаменитого маркетолога Сету Годіна. 

Ето одна з небагатьох людей, пі�?ущех про маркетинг, і при цьому реальний мільйонер, що заробив гро�?і саме маркетингом. Між ін�?им, це єдиний критерій, по якому варто оцінювати книги на тему “як заробити мільйон”. Треба запитати автора - “Ви мільйонер?” і якщо відповідь так - тоді можна читати его 
кніги.

 Сет Годін, Что ти знає�?? Три роки тому я опублікував цей список. Він був не дуже добре продуманий, дуже перебіль�?ений, загалом, маніфест, але він досить непогано себе зарекомендував. Хоче�? – передрукуй або зроби що-небудь ще, звичайно, за умови, що ти не забуде�? написати вдячність. Я додав ще небагато. Что повинен знати кожен продавец:-       Реклама, проведена заздалегідь, орієнтована наконкретної людини і у справі завжди краще, ніж реклама на прохання.-       Давайте обіцянки і виконуйте їх – ли�?е так можна знайти свій бренд.-       Ва�?і кращі покупці заслуговують на набагато біль�?ого, ніж ва�?і середні покупці.-       Доля гаманця покупця мен�?а, і біль�? прибуткова і, безумовно, ефективні�?а міра, ніж частка ринку.-       Маркетинг починається задолго до того, як з’явився продукт.-       Рекламна компанія – це ли�?е симптом, певна тактика. Маркетинг набагато �?ир�?ий за це.-       Низькі ціни – вірна дорога продати товар. Це не маркетинг, але це працює.-       Розмови серед співробітників ва�?ого підприємства все одно будуть, хочете ви цього чи ні. Хоро�?ий маркетинг направляє розмови в потрібне русло.-       Онеабияких товарах говорять.-       Маркетинг – це те, як ва�?і співробітники відповідають на телефонні дзвінки, �?рифт ва�?их рахунків і те, як ви повертаєте продукцію.-       Ви не можете обдурювати всіх людей весь час. А хоч раз не обдурені люди розповідають про це.-       Якщо ви фінансуєте свою роботу на ринку з досить постійного річного бюджету, то для вас це витрати. Хоро�?і маркетологи понімают, що це інвестиції.-       Люди не купують те, що їм потрібне, вони купують те, що вони хочуть.-       Сонце не обертається довкола вас, і ва�?і плани на майбутнє від вас не залежать.-       Поважно, що хочуть люди, їх емоційний стан при покупці того, що їм дійсно дуже подобається.-       Бізнес по відно�?енню до маркетингу – це те ж саме, що і маркетинг по відно�?еннюдо покупців. Покупці спільно платять за те, що вони хочуть купити.-       Традиційні способи розбудити покупця (реклама на ТБ, участь в спеціалізованих виставках, розсилка реклами по�?тою) втрачають свою ефективність. В той же час, нові способи по�?ирення ідей (блоги, інформація про супутні послуги, купівельні фан-клуби) дуже �?видко доводять свою спроможність.-       Люди у всьому світі і з будь-яким рівнем доходів з готовністю купуються на обіцянки і пропозиції, які стосуються задоволення їх основних потреб.-       Хоро�?і маркетологи придумують історії.-       Люди егоїстичні, ледачі, погано інформовані і нетерпимі. Почніть з цих слабкостів, і ви будете приємно здивовані зробленим знахідкам.-       Працюючий маркетинг – це маркетинг, який люди хочуть бачити.-       Вдалі історії – це історії, що відповідають світогляду людей, до яких вони звернені.-       Вибирайте свого покупця. Виключайте тих, хто заважає вам донести потрібну історію до останніх.-       Продукт, орієнтований на всіх, рідко буває цікавий хоч кому-небудь.-       Живите і випромінюйте достовірні історії – це кращий спосіб вижити на цьому балакучому світі.-       Продавец несе відповідальність за побічні ефекти, викликані їх товарами.-       Нагадування покупцеві історії, яка їм відома і якою вони довіряють, – найкорот�?а дорога до успіху.-       Хоро�?і продавці сім разів відміряють.-       Маркетинг – це не надзвичайний випадок. Це ретельно спланована дія, почата досить давно і не закінчуване доки не настав термін.-       Один розчарований покупець стоїть десяти задоволених.-       В світі інтернету кращий бере перемогу набагато часті�?е і приз його ко�?товні�?ий.-       Біль�?ість продавців створюють щось досить хоро�?е, але потім все це кидають. Найкраще бере верх над просто досить хоро�?им.-       Сьогодні багаті людей біль�?е, ніж будь-коли, і вони вимагають ін�?ого до себе відно�?ення.-       Підприємства, в яких виходить співробітничати зі своїми кінцевими споживачами безпосередньо, мають всі передумови до хоро�?ого майбуття.-       Ви можете пограти із ЗМІ небагато, але не дуже довго.-       Ви берете участь в ринкових стосунках, коли ви наймаєте і звільняєте. Ви берете участь в ринкових стосунках, коли звертаєтеся за технічною підтримкою, і ви берете участь в ринкових стосунках кожного разу, коли відправляєте напоминання.-       Ведення блогів робить вас краще як продавців, оскільки це учить стриманості в листі. Очевидно, що знання того, що треба робити дуже сильно відрізняється від того, що насправді робиться.Сет Годін. 10 травня 2008г. | Permalink
Также в на�?ій скарбничці є переведення блогів Дональд Дж. Трамп і Девід Майстер

p.S. Завжди рада новим знайомствам.

Рой Ленгмейд – директор і один із засновників Promise Corp, почесний член MRS (Співтовариство Маркетингових Досліджень), визнаний експерт по психології споживачів. Він знаходився у витоків Європейської �?коли якісних маркетингових досліджень.

В 90х його компанія Transformations впритул займалася інноваціями, в центрі яких знаходилися споживачі.

Рой – автор таких книг як «Contemporary Qualitative Market Research», а також «Breakthrough Zone: Harnessing Consumer Creativity for Business Innovation».

В останнім часом Рій веде багато соціальних проектів, працюючи з урядом Великобританії над такими проблемами як права людини, дома�?нє насильство, оподаткування і др.

О себе

Мне завжди було цікаве, як «вла�?товані» люди. Частково – це мета мого власного життя. Я намагаюся зрозуміти, для чого мені дано життя і чи є взагалі в цьому який-небудь сенс. Разговарівая з людьми впродовж 40 років моєї кар’єри, я багато що чого зрозумів про себе самого і ін�?их.

В маркетингові дослідження я попав випадково. У той час я читав лекції з психології в університеті. Потім вибрав напрям, який здався мені інтересним. Тим паче, що тоді мало хто думав про маркетингові дослідження. На самому початку моєї кар’єри групові дискусії або фокус-групи були в новинку – до того моменту їх використовували всього років 5. Під час прийому на роботу жінка, дооторая проводила зі мною інтерв’ю, палила сигару. На мене це справило велике враження. Треба сказати, що це сильно відрізнялося від ін�?их місць, де мене собеседовалі люди в костюмах. Я не міг представити себе в костюмі.

За 40 років роботи в маркетингових дослідженнях у мене було напевно 600-700 клієнтів. З багатьма з них у мене вий�?ли довгі і плідні стосунки, наприклад, з Юнільовером або Урядом Великобританії. За останніх 20 років біль�?ість моїх клієнтів – зсфери послуг. Сфера послуг – це сектор, де треба особливо добре розуміти людей, їх потреби і бажання.

Самиє складні проекти?

Для мене є 2 види складних проектів. Пер�?ий – це коли клієнт говорить, що хоче провести якісне дослідження, а насправді він хоче колічественник на фокусі-групах. Такі клієнти постійно запитують «а скільки людей так сказали?» або «а скільки жінок так сказали, скільки чоловіків?»

Я так групи не роблю. Я не відповідаюна питання «Яка реклама їм біль�?е сподобалася?». Мені здається, що якісні дослідження не для цього. Можна запитати людину, яка йому реклама біль�?е подобається і він вам скаже «ось ця!», а тому виявляється, що йому модель сподобалася, а не реклама. Або не сподобалася.

Другой вигляд складних проектів – це коли клієнти хочуть зробити щось нове. Настільки нове, що ризикують своєю кар’єрою. В цьому випадку я відчуваю велику відповідальність перед такими людьми. Тут треба зробити все, що можливо і неможливо, щоб їх не звільнили ли�?е за те, що вони вирі�?или зробити щось не так, як зазвичай.

Кроваті в бізнесі-класі British Airways – один з таких проектів. Багато працівників авіакомпаній боялися прибирати звичайні крісла. Економісти вважали, що авіакомпанія втратить гро�?і, якщо замінить звичайні сидіння такими, які розкладаються в ліжко. За такі рейси довелося б платити значно біль�?е. Непростий проект був.

Но якщо чесно, то маркетингові ісследованія як індустрія відносно проста. Я порівнюю з сектором змін і трансформацій. 10 років тому я займався саме цим – допомагав людям і компаніями думати і поводитися по-ін�?ому. У 1988 я спільно з Wendy Gordon написав книгу і після цього почав займатися так званим breakthrough.

О breakthrough

В маркетингових дослідженнях як правило є біль�? мен�? чітка проблема. Клієнтові треба знати, що подобається людям, як правильно позиціювати бренд ічи хто краще за всіх підійде для реклами бренду.

А в breakthrough я допомагав компаніям зробити те, що було неможливе до цього. Мені були цікаві аспекти товарів і послуг, про які ще не думали. Саме вони надавали нові можливості.

Авіакомпанії, наприклад, приділяли всю увагу своїм пасажирам, коли вони вже знаходилися на борту літака, особливо якщо вони купили квиток пер�?ого або бізнес класу. При цьому людина, що заплатила 8000 доларів за квиток, виму�?ена точно такожпродиратися в аеропорт і назад, як і людина, що заплатила 400 доларів. Пропадає вся екськлюзівность.

В ході роботи над цим проектом ми зробили так, що пасажири пер�?ого і бізнес класів продовжували отримувати сервіс на вищому рівні навіть після польоту. Тому що вони заплатили за те, щоб до них відносилися по-ін�?ому. Пасажири діставали доступ до так званого залу чекання бізнесу-класу навіть після польоту.

Авіакомпанії не розуміли, що приліт також важливий як і політ. Віні вважали, що їх спеціалізація – це сам політ і нічого окрім. Але для пасажирів, природно, все від початку і до кінця асоціюється з подорожжю. Тому проблеми в аеропорту впливають на сприйняття польоту, причому як правило не в кращу сторону.

Ето і є breakthrough. Ця техніка зажадала абсолютно ін�?ого підходу. У теж час необхідно було працювати всім разом у великих групах, в які входили споживачі, клієнти і самі дослідники.

Про еволюцію індустрії ісследованій

Мне здається, що маркетингові дослідження як індустрія були на рідкість неповороткими. Вони не сильно змінилися на відміну від навколи�?нього світу. Якщо узяти касету з фокусу-групи 40летней давності, великої різниці ви не відмітите. Всі використовували ті ж проектні методики, батарею фрейдистських і ін�?их психологічних тестів. У нас не було Powerpoint, але це заслуга розробників програмного забезпечення, а не маркетингових досліджень. Маркетингові ісследованія сильно не змінилися. Я вважаю, що це одна з найбіль�?их слабкостів МІ. Але мені здається, що все це зміниться з появою нового вигляду інтернету-досліджень. Причому, я маю зважаючи на не стандартні панелі, а так звані дослідницькі інтернет співтовариства споживачів.

Мне здається, що в таких досліджень є велика перевага – асинхроснность. Тобто, споживачі, з одного боку, не знаходяться всі в одному і тому ж місці в одне і теж час. З ін�?ого боку, вони виявляються членами одного співтовариства. Таким чином, вони можуть висловити свою думку. Що дуже важливе – вони можуть поміняти свою думку. Це мене завжди дивувало в традиційних маркетингових дослідженнях: фокус-групи не дозволяли людям змінювати свою думку. Тому що по виділенню 1.5 годин (або навіть 3 годин) модератор розпускав одну групу респондентів, які ли�?е почали звикати до того, щоб дійсно відкрито висловлювати свою думку. Тут же заводилася друга група незнайомців і все начиналось з початку.

Прі цьому ніхто в маркетингових дослідженнях не читає справжню теорію груп і групової динаміки. Є багато теорій груп і групової динаміки і майже всі ці теорії говорять про те, що групи проходять через певні стадії, а також про деструктивну поведінку. Я вважаю, що вплив групи насправді значно біль�?е, чим прийнято вважати в маркетингових дослідженнях. Самий головні питання, яке є в думці кожного респондента, звучить приблизно так: «Що подумають другие члени групи, якщо я скажу це?» Тому те, що говорять респонденти, �?вид�?е визначається ін�?ими членами групи, а не темою маркетингового дослідження.

Что ж з цим робити?

Я не провожу групи так, як проводять їх ін�?і люди. Я не запитую людей їх думки. Я про�?у людей створювати. Придумувати історії, представляти і описувати візуально. Я про�?у людей закрити очі і уявити собі, що їм щось сниться. Ми часто малюємо або розігруємо імпровізовані сцени. Загалом, я про�?у їх робити такі речі, які вони не можуть придумати до того, як прий�?ли на цю групу. Тому що ці думки нічого спільного з Маркетинговими дослідженнями не мають. Це �?вид�?е набір особистих характеристик, які люди постійно з собою носять для того, щоб виглядати нормальними.

Сейчас в кожного має бути думка. Так прийнято. Тому дуже часто в маркетингових дослідженнях збираються думки, які засновані на думках ін�?их людей, які самі в це не вірять.Готовий посперечатися, що в одній і тій же групі з однаковими матеріалами можна добитися абсолютно протилежних результатів. В кожного модератора був такий досвід. Сиди�? після цього і думає�?: «Що виходить? Все нісенітниця чи що? Чого вибирати-те – червоне або сині�?е? Або написати черговий звіт, який говорить, що з одного боку, респондентам сподобався червоний варіант, а з ін�?ого боку синій теж був популярний».

Самоє інтересноє, що клієнти продовжують за це платити – неначетакі звіти чогось ко�?тують. Це ж все придумано! Все це відбувається на тлі респондентів, що хвилюються, які, у свою чергу, заражають хвилюванням модератора, який передає цю тривожність через однобічне дзеркало клієнтам, які починають самі хвилюватися, а потім і знущатися з респондентів, коментуючи кожне їх слово.

Знаєте на що це схоже? На безглузду чергу знайомств на вечірці. Знаєте, як це буває, коли бачи�? купу людей пер�?ий раз і намагає�?ся з ними поговорити (а саме це і відбувається на фокусі-групах). Бесіда виходить дуже поверхнева. Поверхневість в даному випадку поєднується з повною байдужістю.

Сама ідея про те, що 8 незнайомих людей можуть зібратися довкола столу і поговорити про те, що вони думають насправді, мені здається безглуздою. Ті, хто в це вірить, хай поглянуть в дзеркало і чесно признаються самі собі, наскільки їх власне віддзеркалення відповідає їх уявленню про себе. У біль�?ості людей навіть власнийобраз сильно спотворений.

О ролі клієнтов

Я намагаюся зробити так, щоб клієнти були присутні на самій групі. У пер�?ій моїй книзі є досить велика глава про клієнтську кімнату. Про ту саму кімнату, яка знаходиться за дзеркалом стандартної фокусу-кімнати. У книзі я говорю про те, що за дзеркалом протікає ще одна група зі своєю власною груповою динамікою.Ті рідкі щирі ідеї і відчуття, які інколи виражають респонденти у фокусі-кімнаті, втрачаються при переході через однобічне дзеркало. Тому що за дзеркалом клієнти розмовляють, їдять, п’ють і коментують. У багатьох випадках їм просто нудно. Тому що не так вже і просто просидіти за склом 1.5 години. Тим біль�?е це непросто для тих клієнтів, які вважають, що “слухати”, – це означає чекати певного моменту під час групи, коли той або ін�?ий респондент повинен відповісти на певне питання.

Поетому я намагаюся зробити так, щоб клієнти знаходилися усередині самої групи і приймаві в ній активна участь. Тому що вони прекрасно знають, що означає бути споживачем. Коли клієнт стає учасником дискусії, рівень розуміння і з його, і з на�?ого боку вже абсолютно ін�?ий. Ті відчуття, які отримує�? в спілкуванні з респондентами, неможливо передати слайдами в Powerpoint’e. Вони самі запам’ятають і розповідатимуть ін�?им, як “жінка, яка сиділа поряд зі мною, пояснювала мені, що для неї означає її Мерседес. І що вона купила цю ма�?ину після того, як успі�?но про�?ла курс лікування від раки грудей. Для неї це стало “винагородою” за боротьбу з хворобою.” Саме у такі моменти розуміє�?, що той або ін�?ий бренд по-справжньому означає для споживачів.

Во час спілкування з людьми я завжди задаю собі питання, яке дуже точно поставила Пола Хайман: “Хто розмовляє з ким і чому саме зараз?” Я думаю про це і �?укаю те відчуття або відчуття, яке відповідає даному моменту. Як я себе відчуваю? Як дорослий? Або як дитя? Чи відчуваю я надію? Абоненависть?

В прикладі з Мерседесом жінка розмовляла з собою, точні�?е, з частинкою себе, яка трохи не здалася. Вона нагадувала собі про завзятість і боротьбу, які їй було потрібно для того, щоб пройті химіо- і радіо-терапії. Жінка в кінці цієї дороги була набагато сильні�?а і знала собі ціну. Покупка дорогої ма�?ини символізувала силу і ціну. Не будь у неї раки, вона б навіть не подумала про Мерседес. Ця ма�?ина – дарунок самій собі, символ того, що вона пережила. Нічого общегпро з технічними характеристиками цього автомобіля вибір в даному випадку не має.

3 речі, які треба поміняти в сучасних маркетингових дослідженнях?

Во-первих, треба забути про гайди. Тому що гайд – це коли ми управляємо дискусією, а не споживачі.

Во-вторих, треба зробити так, щоб питання, які ми задаємо на�?им споживачам, були досить цікаві для того, щоб утримувати їх увагу на 2 години. Якщо чесно, біль�?ість питань, над якимия працював за останніх 25 років, були цікаві рівно настільки, щоб утримати увагу 8 чоловік хвилини на 10.

В-третьіх, нам треба помен�?е говорити і біль�?е слухати. Не боятися віддавати ініціативу в руки споживачів. Треба не боятися говорити: “Ви знаєте, навіщо ми тут зібралися. Давайте наступні 20 хвилин я просто слухатиму, а ви говорите – про те, що вважаєте важливими в даному контексті”.

Теперь поглянете на гайди, які пи�?уться в сучасному research’e. Там же 40-50 головних моментів, 2 години і 8 чоловік. Ось і виходить по 10 секунд на кожного. Як же це можна називати глибинними якісними дослідженнями?

Про еволюцію потребітелей

Современниє споживачі набагато мен�? одноманітні. Коли я починав працювати в маркетингових дослідженнях, ера масового маркетингу ли�?е починалася. Друга світова була 25 років тому. Телебачення з’явилося в 1949. Всім хотілося бути частиною цього нового світу. Всім хотілося мати телевізор, всем-коду хотілося стирати одним поро�?ком і пити розчинну каву. Люди купували всі ці речі для того, щоб показати, що вони такі ж, як і все, щоб відчути себе частиною цієї групи.

Теперь споживачі купують бренди, щоб підкреслити свою індивідуальність, а не схожість. Звідси і безконечна покупка дизайнерського одягу. У сучасному супермаркеті можна знайти 17 видів муки. Коли я починав, було складно диференціювати муку, тому що вона продавалася в коричневих пакетах. Потімвий�?ла одна реклама, в якій маленький чоловічок говорив, що Грейні Грейнс роблять кращу муку. І все. Це був неймовірний успіх.

Ето була ера масового виробництва. Ще я пам’ятаю хвилю новинок. Техніка для будинку, продукти особистої гігієни, продукти �?видкого приготування, напівфабрикати, а також цілий спектр послуг: різні види банківських рахунків, різні класи в авіа-компаніях і ін�?е.

В 80х всім захотілося разного. Те ж саме відбувається і зараз: є окремі люди, которие формують тимчасові стосунки з ін�?ими людьми, брендами або послугами.

В корені цих змін лежить індивідуалізація. Коли все довкола ін�?і, пропадає відчуття безпеки і відчуття приналежності до групи. Зростає фундаменталізм. Багатьом він дає прості відповіді на складні питання. Люди так захопилися індивідуалізацією, що прокинулися одного дня вранці і зрозуміли, що вони тепер одні. Тому багато хто зараз намагається знайти нові способи возз’єднання. Після цього з’явився Інтернет і дав людямможливість возз’єднатися з ін�?ими і відчути себе частиною групи, не покидаючи власної кімнати. У Second Life можна створити абсолютно нове життя, не виходячи з власної кімнати.

Рано або пізно всі покидають mainstream. У тому або ін�?ому вигляді: комусь подобається певна музика + який-небудь джазовий виконавець. Окремі люди люблять пляжний відпочинок, але інколи їм подобається пробувати що-небудь біль�? екстремальне. Всі рано чи пізно покидають mainstream, але маркетинг нічого зцим не міг поробити до приходу Інтернету. Сучасні інформаційні технології дозволяють вести діалоги із споживачами практично на особистому рівні. Причому це ли�?е почало. Мені здається, що все дуже скоро поміняється.

Посмотріте, наприклад, на продажі хітів. Рані�?е всім потрібні були ли�?е хіти – найпопулярні�?і пісні, найпопулярні�?і альбоми, фільми і ін�?е. Тому що все упиралося в дистрибуцію. Всі фільми відразу не покаже�?. У Інтернеті це стає можливо.

Всегта будуть свої Nike і Брітні, але все біль�?е гро�?ей вкладатиметься в кросовки, на яких не буде логотипу Nike. Я вважаю, що це дуже цікаві тренд демократизації. Тому що все зрівнюється і ні у кого не сосредотачиваєтся надто багато влади. Влада ж псує людей.Серйозна влада серйозно псує людей. Тому треба зробити так, щоб лідери не були дуже сильними. Тому що вони почнуть приймати рі�?ення просто тому, що можуть це робити. Саме тому, я вважаю, нам треба давать якомога біль�?е влади споживачам, а не маркетологам, виробникам, рітейлерам і членам уряду.

Спасибо за інтерв’ю Костянтину Пінаєву, консультантові Promise Corp.

Орігинал інтерв’ю на сайті Рада директорів

Мені часто ставлять одне і те ж питання - “Чим ва�?а фірма відрізняється від конкурентів?”

В залежності від ситуації я пропоную декілька наборів позитивних відмінностей на�?ої фірми від ін�?их. В основному всі ці відмінності відносні і в якійсь мірі суб’єктивні. Тобто якщо цей же потенційний клієнт поставить те ж питання конкурентові, �?вид�?е за все він усли�?ит у відповідь щось подібне.

К слову, на�?а фірма пропонує разлічниє інтернет-рі�?ення (починаючи від хостингу і закінчуючи створенням сайтів під ключ).
Специфіка на�?ої роботи - це RTL (тобто right-to-left дизайн і верстка)

У нас насправді є як мінімум 2 козирях карти:
1. Ми гарантуємо клієнтам повну підтримку всіх популярних броузеров (Ie6, Ie7, Firefox2, 3, Safari, Opera)
2. Ми гарантуємо відповідність стандартам W3c (наприклад XHTML 1.0 Transitional)

Для людей незнайомих з технологіями ці два чинники не просто нічего не говорять, але є чимось подібними до лайок на китайському.

В такому випадку доводиться довго пояснювати що підтримуючи всі броузери клієнт не втратить ті 10-20% користувачів, які не використовують броузер Internet Explorer
Сайт відповідний стандартам має безперечні переваги в просуванні в по�?укачах.

Проблема полягає не ли�?е в тому що да�?е після детальних пояснень деякі клієнти зали�?аються повні сумнівів у важливості цих чинників, ау тому що ніж біль�?е часу виру�?ає на пояснення другорядних моментів, тим мен�?е �?анси що презентація була успі�?ною і клієнт вирі�?ив працювати саме з нами.

Хотелось би почути ва�?і ідеї, як можна і чи можна оперуючи цими двома, здавалося б другорядними чинниками зробити успі�?ну презентацію.
А також варіант питання: Як би ви піднесли 2 вищеописаних переваги потенційним клієнтам витратив�?и мінімум часу і зусиль.

Тільки що повернувся із студентського конкурсу бренду-проектів “Brand Storm 2008″, на якому я мав честь бути одним з членів жюрі. Й�?ов я на цю авантюру з величезним бажанням разлінчевать зазвездів�?ихся студентів, яких я пачками зустрічав за свою практику. Але не разлінчевал жодної людини.

Нет, не тому, що все було прекрасно. Якраз навпаки - лінчуй не хочу. І за відсутність розуміння суті бренду, його місії, філософії, цінності. І за святую упевненість в тому, що ідентифікація бренду - це тільки його логотип і слоган. І за наполегливе написання “бігборд” замість “біллборд”. Загалом лінчувати було за що. Але зовсім не студентів. Вони те якраз зробили те, що їм сказали зробити, грунтуючись на тих знаннях, які їм дали.

Лінчевать потрібне було зовсім не студентів, а біль�?ість викладачів на�?ої неосяжної. Тому що виучував�?и дітей предмету вони, слідуючи спільнослов’янській моді, пі�?ли через сраку. Вони розповіли з чйого полягає бренд, які етапи в його розробці потрібно пройті, як робити оцінку ринку, цільової аудиторії і конкурентів… Єдине, чого вони НЕ сказали - це за яким хріном цей самий бренд потрібний (і чи потрібний) і що з ним робити, коли він вже є.

То ж саме торкається і ніжно улюблених мною академій дизайну і мистецтв. Всіх без виключення студентів заставляють йти від осоружного - від картинки. Тобто людям рассазивают як робити, але не розповідають навіщо робити і як це щось повиннепрацювати. Жоден студент не зможе толком сказати які критерії хоро�?ого логотипу, як працює фірм. стиль і де необхідно розставляти акценти при його розробці. І вже точно ніхто не скаже як працює упаковка і які первинні етапи її виробництва.

Наївность студентів простима і зрозуміла. Пропуски в знаннях ринок поправить і підкоригує. Але ж на те вуз і потрібний, щоб максимально підготувати студента до поля бою, щоб пер�?ий його крок на ринку реальному, який кардінально відрізняється від ринку з підручників, був ледве упевнені�?им, ніж пользанье рачки.

Друзья-преподавателі! Та що ж з вами? Вже зберіться абияк до купи. Невже не хочеться дати своїм студентам справжні знання, а не рафіновані і вилизані вичавки з Коттлера/Траута/Райса (в кращому разі)? А то скоро від великої кількості молодих фахівців з блукаючим поглядом повним страху і нерозуміння що всього відбувається, здаватиметься, що окрім самоуків в маркетингу і працювати тенікому.

Спілкування на форумах і блогах із споживачами на�?их послуг, я прий�?ов до виводу про те, що ми, як і будь-яка компанія, що працює на ринку продуктів харчування, громадського харчування, потребує побудови довіри на підставі відвертості і прозорості роботи компанії.  Сфера громадського харчування і роздрібної торгівлі в най�?ир�?ому сенсі слова, має бути максимально відкритою до спілкування із споживачами. Адже відвідувачі закладів общественного живлення у прямому розумінні слова турбуються про своє здоров’я. Вони підозрюють, і часто небезпідставно, що їм намагаються продати прострочені продукти під виглядом нових, вони здогадуються, що в кулінарних відділах супермаркетів реалізується те, що не продалося в свіжому вигляді. І зруйнувати переконаність споживачів відносно цілих галузей – завдання неможливе для якої б то не було програми. Але побудувати бренд на переконаності споживачів в якості і безпеці ва�?ого продукту – можале і потрібно. І це виділить вас серед конкурентів. Чому немає супермаркетів, в яких не продавалися б прострочені продукти, чому споживачі вважають, що живлення в недорогих ресторанах подібно до гри в російську рулетку? Ну, по-пер�?е, тому, що все ті явища, яких опасаються споживачі, мають місце бути. По-друге, мова компаній – практично однаковий. Вони всі пропонують «якісний» товар за справедливими цінами, випускають «унікальні» новинки. Кожен товар «унікальний», кожна послуга «не має аналогів». Невже хтось цьому вірить? Хтось ще не знає, що унікальне ноу-хау �?вид�?е за все виявиться унікальним гемороєм? Компанія може витратити мільйони на забезпечення якості продукту\послуги, але поховати цю якість власною закритістю. Переконаність споживачів в тому, що в Макдональдсе продається «якась хімія» настільки сильна, що стала загрожувати бізнесу компанії. І Мак показує в рекламі свої заводи по виробництву котлет, а потім вся дорога від цих заводів до ва�?йому �?лунку. «На�?а ряба» показувала вантажівки, які квапляться доставити вам найсвіжі�?у курятину. Водочникі (здається, це була горілка «Статус») водили екскурсії по заводу. Звичайно, ми не можемо запевняти (якщо не хочемо виглядати повними ідіотами), що в на�?их компаніях немає проблем, наприклад, з якістю, дистрибуцією, персоналом, виробництвом і так далі Але компанія повинна не просто мати голос, що віщає на всю країну, вона повинна ще і слухати своїх відвідувачів, слухати їх претензії і пропозиції, несмотря на всі свої недоліки і проблеми. Компанія повинна спілкуватися, причому як можна чесні�?е і прямо. Ми звиклися, що корпоративні піарники – безликі суперпрофі, що «спілкуються» зі своїми клієнтами мовою офіційних юридично вивірених прес-релізів. Але на мій погляд, відвертість – це кращий засіб виявлення і, в кінця-кінців, виправлення проблем. А виправлені проблеми – краща реклама, сприяюча формуванню позитивного іміджу компанії. Адже будь-яка людина хоче уваги, значимости, авторитету. Нам подобається коли на на�?у думку зважають. У на�?ій країні закритість вважається нормою. Але для компанії може стати серйозним гальмом в розвитку. 

Потрібна якісне опрацювання фірмового стилю житлового комплексу.
Логотіп вже є.
Нужна опрацювання починаючи від поліграфічних матеріалів, до одягу персоналу.
Кого порекомендуєте?

Шановані колеги!
Ми створили співтовариство annonce_ru з однією метою - концентрувати в одному співтоваристві анонси заходів, куди ви хочете запросити пресу, а також контакти акредитуючих організацій на найближчі заходи.
Не вітається реклама, не пов’язана з тематикою….
Також ми вдячні колегам, які інформуватимуть про ті заходи, які їм цікаві і на яких вони підуть. Це дозволить представникам ЗМІ замовити необхідний ним репортаж, фотосесію і так далі

Питання в тому, як видавати думки і ідеї за своїх.
Рассмотрім, наприклад, статтю про
конфліктологе http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=883600 .
Із статті незрозуміло, що нове запропоноване М.Герзоном. Конфліктологія на сьогодні�?ній день досить вивчена область. Багато гуру і не гуру використовують елементи конфлікту в своїх теоріях і технологіях. Наприклад, Адізес розглядаючи ідеального керівника, як команду співробітників, імеющих загальну мету, говорить про те, що саме в різних поглядах, в позитивному дозволі конфліктів між учасниками команди можливе ефективне прийняття рі�?ення. Багато менеджерів (хоча, біль�?е консультанти) використовують сітку Томаса-Килмена. Користується популярністю методика визначення способів регулювання конфліктів. А про закономірність: конфлікт – сигнал про збій в системі і необхідності звернути увагу і прийняти рі�?ення. Взагалі важко сказати, хто пер�?им звернув на неї увагу – так цестало буденно.
Удівітельно, як виходить так, що знання, народжуються суспільством і «витають в повітрі», а комусь удається застовпити їх під своїм ім’ям. В Тургенева в білих вір�?ах є твір про двох поетів. Коли пер�?ий написав четверості�?єє і його натовп забросала.чем-то там. Через хвилину на трибуну підійнявся другий поет і прочитав цей же чотиривір�? поміняв�?и місцями рядки (суть не змінилася) і натовп понесла останнього на руках.
Література це лірика, але як чітко відображає дійствітельность.
Тоже ми зустрічаємо в блогах, коли одні і ті ж думки від одного автора перебігають до ін�?ого без вказівки джерела.
Кто-то зустрічав в маркетингу розкладене по поличках пояснення даної закономірності?
Что ви думаєте із цього приводу?