Здрастуйте, колеги!
Подськажіте, будь ласка, чи існує який-небудь международний/российський “кодекс лай” маркетолога?
Какой-нібудь документ, регулюючий маркетингову діяльність з точки зору загальноприйнятих етичних норм?
Кто повинен розробляти такі матеріали, наприклад, в Росії? РАМ?
Сли?ала і бачила фахівців з комітету з етики в рекламі, а чи чув хто-небудь про подібний маркетинговий комітті?
Спасибо!
Сьогодні (не дивлячись на те, що п’ятниця), відкриваю серію статей, присвячену дрогері – одному з по?ирених форматів роздрібних магазинів. У пер?ій статті розглянемо загальні питання і поглянемо на західні приклади таких мереж. Пізні?е – аналітика всіх основних українських мереж і цікавих невеликих операторів.
Дрогері – це невеликий магазин 100-250 м2, в якому продаються парфюмерно-косметичні, гігієнічні, господарські товари, побутова хімія, іобмежений асортимент продуктів харчування. У деяких країнах дрогері продають ще і безрецептурниє лікарські препарати.
Колічество таких магазинів в європейських країнах порівнянно з кількістю класичних “продуктових” діськаунтеров. Наприклад, на німецькому ринку їх біль?е 9000. Даний мережевий формат цілком природно виник у міру заповнення ні?і продовольчих магазинів масового обслуговування (діськаунтери і супермаркети). Сталося це в 70-х роках минулого століття (не так давно!).
Формат магазина чудовий в пер?у чергу тим, що витрати на організацію і експлуатацію торгівельної крапки вельми невисокі. Drogerie мають високі показники звороту на 1м2 торгівельній площі. Крім того, витрати на створення і експлуатацію подібних підприємств істотно нижчі, ніж в продовольчих магазинах.
Откуда економія?
Во-первих, з первинних інвестицій. Майже 100 % всього асортименту Drogerie не вимагає спеціальних умов зберігання. А значить, отсутствуют спеціалізовані холодильні і морозильні камери - роздільні для м’яса, риби, молочних продуктів, овочів-фруктів і т. д.В залі немає среднетемпературних гір для викладення тих же овочів-фруктів, йогуртів, гастронома. Немає дорогих низькотемпературних ванн. Не потрібно встановлювати виносні агрегати або владнувати високопродуктивну систему кондиціонування в залі.По-друге, проста логістика. Відсутність в асортименті ?видкопсувної продукції кпозволяєт здійснювати постачання з мінь?ей періодичністю, ефективно завантажувати транспорт і так далі А то, що вся продукція має терміни реалізації в місяці (і роки), скорочує втрати від списання “прострочених” товарів.
В-третьіх, витрата електроенергії визначається в основному необхідністю освітлення торгівельного залу (як відомо, для продовольчого магазина, навпаки, найбіль? критичною є сумарна потужність агрегатів холодильного устаткування). У ряді випадків ліміт по електроенергії просто не дозволить використовуватиприміщення під продовольчий магазин. А під Drogerie - легко.
Для Drogerie, як і для “продовольчих” діськаунтеров, 80 % звороту забезпечують постійні покупці, що проживають в радіусі 1-2 кварталів від магазина. Мережа має бути досить щільною, а магазини - невеликими. 5 хвилин ходьби - це максимум зусиль, яких можна вимагати від місцевого жителя, що приходить за своєю повсякденною традиційною покупкою.
Учитивая, що ємкість ринку кінцева, а асортимент мереж практічесання ідентичний (за винятком відмінностей по власних марках), виходить що той хто пер?им зайняв вдале приміщення, той і отримав клієнтів.
Прімери?
В Європі, як і в США, магазини даного формату відчувають себе чудово. Не дивлячись на те, що асортимент цих магазинів можна придбати і в звичайних супермаркетах. Ось ли?е декілька прикладів західних монстров
Компанії «Boots» в справжній момент належить біль?е 1450 магазинів у Великобританії. Особливість мережі в тому, що в ній продаються також рецептурні лікарські препарати.
Еще одна британська мережа, що має мен? сильні позиції, молод?а. Входить (також як українська мережа ДЦ і російська “Каскад”, в структуру міжнародної компанії A.s.watson - світового лідера даного ринку.
Сеть, що лідирує на німецькому ринку. Як видимий, “бюджетность” в німецького виконання.Прості полиці, цінники, простота викладення і де?евий екстер’єр.
Россман - по зворотах разу в чотири мен?е, ніж Schlecker.Але рветься до вер?ини… Відмітьте, що екстер’єр явно дорожче.
Сеть із зубодробильною назвою діє в Данії, Бельгії і Нідерландах
Ну і напослідку мережа з Південно-східної Азії (власник деяких з представлених вище операторів - Watsons):
Кстаті, логотип Watsons вам нічого не нагадує? Але про це - в продовженні.
Как бачите, оператори даного формату практично ідентичні. Для них не мають великого значення якісні меблі і зовні?ня реклама. Це - діськаунтери, які захоплюють територію і що ділять клієнтів. Хіба що Boots відрізняється від основних операторів. Їм удалося знайти дорогу до серця британців. Це одна з небагатьох lovemarks (для британців, звичайно), їм довіряють.
Даль?е планірую викласти приблизні характеристики роботи основних операторів українського ринку і дати оцінку стандартам їх роботи.
Кстаті, якщо вам буде цікаве продовження - коментуйте, а то так ні мотивації продовжувати.
Минулого тижня в посольстві Великобританії в Москві відбувся закритий огляд російськими топ-менеджерами провідних дизайнерських агентств Великобританії. Не дивлячись на активну боротьбу іноземних гравців за брендінговиє бюджети російських клієнтів, вітчизняні дизайн-бюро не мають наміру сидіти склав?и руки.
Англійських дизайнерів привезла до Москви урядова організація UK Trade & Investment, яка занімаєтся по?уком міжнародних партнерів для британських експортерів. Дизайну в Британії останнім часом приділяється підвищена увага. За заявою уряду, в 2008 році експорт в цій галузі збіль?иться на 8%. Перед російськими рекламодавцями з презентаціями виступили десять агентств, що входять в асоціацію The Design Business Association (DBA): Coley Porter Bell, Concise, Dew Gibbons, Lewis Moberly, Pearlfisher, Pure Equator, Sieberhead, SWAGG, Turnbull Ripley і Webb Scarlett devlam. Цілийью британців було показати, чому російським компаніям потрібно замовляти креатив саме в цій країні. Проте із завданням впоралися не всі.
Наталья Ме?, керуючий директор російського брендінгового агентства TNC. Brands. Ads. (входить в міжнародний рекламно-комунікаційний холдинг Publicis Groupe) досить різкий прокоментувала “оглядини”: “Британці явно недооцінили рівень російських фахівців з маркетингу, присутніх на заході, і розповідали прописні істини. Прі всій по?ані до британських агентств зараз вони схожі на колонізаторів, що трясуть намистами перед індійцями. Але я упевнена, що наступного разу вони розмовлятимуть по-ін?ому”.
За британськими дизайнерськими агентствами закріплена слава кращих в світі. Цю репутацію підтримують самі англійці, на кожному публічному міжнародному заході підкреслюючи свою елітарність. “Дизайн — це те, що ми уміємо робити добре, — повідомив радник посольства Великобританії в Москві по економіці, торговле і науці Кріс Бауерс. — Ми — торгівельна нація. Зараз багато російських компаній планують розвиватися на міжнародному ринку, і пер?е місто, в яке їм потрібно прийти, — це Лондон. Ми відкриті, у нас немає економічних бар’єрів. І ми зацікавлені в роз?иренні експорту в такі країни, що динамічно розвиваються, як Росія. Якщо п’ять років тому ми ризикували, ведучи бізнес в Росії, то зараз ми ризикуємо, не ведучи його“. З ним солідарний Майк Хобан, директор по маркетингу Scottish Widows, одній з крупней?их в Британії інвестиційних компаній: “Британський дизайн — кращий в світі. А якщо ви хочете мати успі?ний бізнес, потрібно працювати з кращими“.
Ейфорічни в своїх оцінках виявилися і російські клієнти. “У Росії багато хоро?их агентств, але дизайн для трьох найдорожчих брендів в Росії — МТС, “Білайн” і “Балтіка” — створюють англійські фірми, — говорить віце-президент по маркетингу компанії “Євромережа” Андрій Рукаві?ников. — Мені цікаво з ними познайомитися і, можливо, налагодити партнерство. Я звикся працювати з кращими брендами і хочу працювати з кращими агентствами. І візит англійських агентств — це не сватання, а знайомство з дослідними аку?ерами брендів, що допомагають брендам народитися”. Не дивлячись на те що візит британців носив ознайомлювальний характер, наміри англійців вельми серйозні. “Уряд Великобританії серйозно відноситься до дизайну, — сказав в інтерв’ю Adworker.ru посол Великобританії в Росії сер Ентоні Брентон. — Якісний дизайн сприяє кращим продажм-код товарів і послуг. Москва — один з найбіль?их в Європі економічних центрів, ми вважаємо, що послуги британських агентств потенційно цікаві російським компаніям“.
Российськие агентства стверджують, що давно готові до приходу сильних конкурентів із заходу. “Російським агентствам не вистачає досвіду, — вважає президент російського дизайнерського агентства Mildberry Олег Берієв. — До нас продовжують йти західний бізнес, інвестиції і технології. І ми виму?ено зіткнемося з активними і сильнимі західними суперниками. Єдиний спосіб виглядати гідно — володіти тими ж можливостями і ресурсами”. Наталія Ме? також не збирається складати перед іноземними колегами зброю в боротьбі за клієнтів: “Існують стійкі стереотипи, що кращі дизайнери працюють на “макінто?ах” і живуть у Великобританії. Робити дизайн в Лондоні стало престижно, оскільки робота з англійцями гарантує компаніям якість. Але якщо ви розробляєте дизайн для російського ринку, окрім навиків обращенія з сучасними інструментами брендінга, необхідно точно розуміти менталітет на?их споживачів. Російські рекламісти дуже ?видко вчаться, і на?е завдання — узяти в західних агентств найкраще, зали?ив?и рекламні бюджети на?их компаній в Росії“.
ЮРІЙ БОР?СОВ, ADWORKER.RU
РБК daily
Аналітічеськие компанії Mr. Youth і Repnation Media випустили спільний доклад (PDF), у якому аналізують новую категорию споживачів – так званих Consumer 2.0.(«потребітелей 2.0»), яких стає сьогодні все біль?е. У доповіді містяться п’ять правив, дотримання яких дозволить компаніям-рекламодавцям зацікавити споживачів 2.0 і змусити їх купити рекламовані товари.
С розвитком нових технологій люді получили небачений рані?е рівень контролю над споживаною інформацією, і компаніям-рекламодавцям доводиться з цим жити, - констатують автори доповіді. Можна сказати, що споживач 2.0 встановлює сьогодні свої правила. Які ж вони? Автентичність. Споживачі 2.0 в набагато боль?ей міри реагують на чесні і адекватні відгуки своїх друзів, чим на маркетингові заклики і рекламу за участю знаменитостей. Ні?евость. Споживачі 2.0 – це не масовий ринок. Вони ?укають товари і сервіси, які розраховані на обслуговування їх персональних запитів. Короткі повідомлення. Споживачі 2.0 реагують на короткі, особисті і адекватні повідомлення і вважають за краще «блокувати» всю останню інформацію. Персоналізірованность або індивідуальні потреби. Споживач 2.0 вибирає тет товар або сервіс, який вважає корисним саме для себе. Сьогодні саме споживачі володіють брендами: нові споживачі активно обговорюють бренди, ототожнюють себе з ними чи ні. Розглянемо ці правила детальні?е. 1. Автентичність.
Реклама за участю баскетболіста Майкла Джордана була феноменом свого часу, проте чи існує сьогодні хоч би одна знаменитість, яка матиме такий же вплив на споживачів? Сьогодні преса пильно стежить за кожним кроком знаменитостей іщонаймен?і їх прогре?ності, не говорячи вже про серйозні?і проблеми, негайно випливають назовні. Тому не дивлячись на те, що чарівливість «зірок» зали?ається великою, їх вплив на суспільство знаходиться на досить низькому рівні. За даними соціологів, ли?е 15% студентів коледжів сьогодні призналися в тому, що залучення до реклами товару «зірки» може вплинути на їх вибір цього товару. Все це приводить до того, що споживачі сьогодні в принципі мен?е довіряють рекламі. Споживач 2.0 вельми досвідчений вцій області, розуміє маркетингові прийоми. Зате цей самий споживач довіряє рекомендаціям таких же як і він споживачів. За даними доповіді Forrester і Intelliseek, саме рекомендації ін?их споживачів сьогодні є абсолютним лідером споживчої довіри. 
В цього зв’язку абсолютно недивно те, что рекомендації мають сьогодні велике значення при ухваленні споживчих рі?ень. Нові технології, у свою чергу, надають споживачам безліч нових каналів для здобуття таких рекомендацій від друзів і знайомих. За даними дослідження, проведеного в 2007 році MTV, Nickelodeon і Microsoft, споживачі у віці 14-24 років в середньому мають 53 онлайнових «друга», яких вважають своїми реальними друзями, не дивлячись на те, що могли з ними жодного разу не зустрічатися. 
Десять років назад люди регулярно спілкувалися ли?е з 5-10 «друзями», як правило з тими, з ким вчилися в ?колі. Проте нові технології, такі як соціальні мережі і інтернет-мессенджери дозволяють підтримувати постійний контакт з набагато біль?ою кількістю людей. 2. Ні?евость.
Как вже було сказане вище, споживачі 2.0 – це не масовий ринок. Вони ?укають товари і сервіси, які розраховані на обслуговування їх персональних запитів, оскільки і самі є великими індівідуальностямі. Сьогодні люди у мен?ій мірі йдуть по дорозі, яка їм визначена їх батьками, середовищем або ?колою. Нове покоління споживачів не прагне відразу робити кар’єру і знаходиться під мен?им пресом відповідальності, чим їх батьки (58% після закінчення ?коли продовжують жити удома, а 36% працюють на своїй пер?ій роботі мен?е 1 року). Ін?ими словами, покоління Y відчуває себе «в по?уках себе» досить комфортний, особливо якщо це означає життя без рахунків, відповідальності і ін?их елементів «дорослого» життя. Автори доповіді відзначають ще одну особливість: серед нових споживачів не має авторитету «крутість», і в цього слова сьогодні немає універсального значення. Ін?ими словами, молодь сьогодні не впадає в депресію від того, що не може стати абсолютним авторитетом в своєму класі: у неї завжди є можливість знайти собі співтовариство, де його приймуть (у тому числі благодаря інтернету і соціальним мережам) – незалежно від того, чи емо він, любитель комп’ютерів або фанат «Зоряних воєн». Люди сьогодні спокійно слідують своїм інтересам і вже на підставі цього об’єднуються в співтовариства, причому це співтовариство находітся простым кліком ми?ки. Нові групові отно?енія приводят до того, що люди біль?е асоціюють себе з соціальними групами по інтересах, і зв’язки усередині цієї групи досить сильні. З цієї причини подібні групи по інтересах особливо ко?товнідля маркетолога: вплив усередині такої групи також сильні?е, ніж серед звичайних споживачів. Проте, і робити вплив на групи споживачів, об’єднаних загальним інтересом, значно складні?е, ніж робити те ж саме стосовно споживачів однієї підлоги, віку або що проживає в одній місцевості. Не мен? сумною перспективою для рекламодавця є і те, що в нових умовах різко понижені бар’єри входу на ринок: практично будь-хто може виробляти товар або виводити його на ринок і рекламіровать його в Мережі. Такі сайти, як, наприклад, snooth.com сьогодні містять близько 2 млн (!) рекомендацій по вибору вина, а на сайті cafepress.com можна придбати близько 70 млн (!) унікальних товарів. lulu.com пропонує те ж саме для видавничого бізнесу – 98 тисяч найменувань книг. Вивід очевидний: в світі, де кожен може створити товар, який користуватиметься в тій або ін?ій мірі попитом, маркетологам буде потрібно не ли?е «мікротаргетінг» при просуванні своєї продукції, але і «м-кодікропроїзводство» - для того, щоб товар був унікальним. 3. Стислість.
Как вже було сказане вище, споживачі 2.0 реагують на короткі, особисті і адекватні повідомлення і вважають за краще «блокувати» всю останню інформацію, яку розглядають як інформаційний «?ум». Тому нині?ня молодіжна культура заснована на «мікроповідомленнях». Якщо дорослі сьогодні пи?уть 3 е-mail’a на 1 текстове повідомлення, то у підлітків на 1 e-mail доводяться 2,5 текстових повідомлення. Такі технології, як IMTwitter, Facebook повністю змінили те, як люди спілкуються між собою. Центри комунікації змістилися від телефонних розмов до письмових текстів, причому ті незрідка адресуються групам користувачів. Слід також врахувати і мультізадачность: то, що споживачі 2.0 буквально виросли в Мережі і привчені виконувати декілька функцій одночасно, наприклад писати текстові повідомлення під час перегляду фільму або слухати музику під час роботи на комп’ютері. Вони також привчені «марнотратити» рекламу і ігнорувати банери під час заходів на сайти. Рекламодателям слід знати, что луч?ем випадку їх банер удостоїться «фрагментованої» уваги з боку таких споживачів, а в гір?ому – повідомлення взагалі буде проігноровано. 4. Правило персоналізірованності або орієнтир на індивідуальні потреби споживача. Споживачі 2.0 вибирають ті товари і сервіси, які вважають корисними в своєму житті, незалежно від виробника. Згідно з недавніми дослідженнями, 78% студентов коледжів вважають, що люди надають дуже велике значення брендам, і ли?е 46% визнали, що бренди допомагають їм приймати споживчі рі?ення. А дослідження, проведене в 2006 році Energy BBDO, виявило, що 62% підлітків у всьому світі байдужі до реклами і маркетингу. Їх не цікавить, які бренди вони носять, вони не вірять рекламі і вважають, що її надто багато. Набагато біль?ий вплив на таких споживачів надає чутка (word of mouth), про що вже було сказано вище. Саме цет інструмент дозволяє споживачам 2.0 дізнаватися про товари і послуги від друзів і знайомих. Автори доповіді в зв’язку з цим радять виробникам і рекламодавцям пам’ятати про те, що будь-які ідеї можуть обернутися вигідним бізнесом. Маркетологам потрібно бути ближче до споживачів, розуміти їх потреби, передбачати їх майбутні бажання і постійно цікавитися тим, наскільки вже пропоновані товари личать людям. 5. Саме споживачі сьогодні володіють брендами.
Новиє споживачі активно обговорюют бренди, ототожнюють себе з ними чи ні. Споживачі 2.0 все часті?е обговорюють товари в блогах і беруть участь в онлайнових дискусіях. Блоги дають право голосу кожному, а такі сайти, як Yelp, Epinions і Amazon дозволяють будь-якому споживачеві оцінити товар і таким чином вплинути на його популярність. Тому якщо рані?е споживач покладався на рекламу, вибираючи новий товар, або вирі?уючи, що купити, споживач 2.0 має в своєму розпорядженні набагато ?ир?ий набір інструментів, який дозволяє ему бути біль? інформованим і приймати біль? осмислені рі?ення. Це заставляє мінятися і рекламу. По словах Чаматха Паліхапітья (Chamath Palihapitiya), віце-президента по маркетингу Facebook, реклама сьогодні мен?е схожа на рекламу і біль?е схожа на контент і інформацію. А за словами Ніка Брайена (Nick Brien), виконавчого директора Universal Mccann, корпорації сьогодні не володіють едінолічно брендами, як це було рані?е. «У нову маркетингову модель продвіженія товара входить і попотужність компаній споживачам в створенні їх власного контента», - констатує експерт. І це, за його словами – одна з найбіль? «розумних» маркетингових моделей. Маркетологам слід «ослабити» ланцюги, якими вони намагаються прив’язати до бренду споживачів і дозволити їм взаємодіяти з брендом так, як вони самі того хочуть, - упевнені автори доповіді. Враховуючи все сказане вище, маркетологам недостатньо просто перенаправляти рекламні бюджети в нові медіа: треба ще і прислухатися до своїх «новім-код» споживачам і їх потребам і розвивати з ними двосторонню комунікацію. Почати слід із ставлення правильних питань і орієнтації на правильні результати в своїх кампаніях (зокрема враховувати кількість реальних переглядів реклами, а не її показів). Також маркетологам слід сфокусуватися на мірі залученості споживачів (engagement) і том, чи готові споживачі рекомендувати їх товари і послуги своїм друзям. Саме працюючи в цьому напрямі компанії зможуть отримати конкурентне прєїмущество, - вважають в Mr. Youth і Repnation Media. Джерело: http://www.mediarevolution.ru/audience/behavior/1369.html
Зеркало: Співтовариство “Книжний бізнес”
Колеги, в на?ій компанії зараз відбувається підготовка до сертифікації ISO 9001.
В зв’язки з цим на мене лягла відповідальність за створення карти процедури “Продажу”.
Никогда до цього не стикалася із складанням подібних документів, тому про?у вас допомогти, хто чим зможе.
Очень корисні для мене будуть матеріали, заслання, статті, які могли б допомогти по цій темі, - буду дуже вдячна.
Еслі у когось вжее був досвід складання подібних речей - буду безмірно вдячна, якщо ви зможете прислати приклад того, як це повинно виглядати.
Возможно у когось є:
Статья “Як уникнути чотирьох головних помилок при розробці схем (карт) бізнес-процеса продаж”
Журнал: Управління продажами, #6, 2004 г.
ілі матеріали з подібних семінаров
Даже, якщо і немає - буду рада будь-якої допомоги.
Заранєє вдячна.
Нестандартний підхід до дизайну горілчаної пля?ки запропонували індійські дизайнери з рекламного агентства O&m Delhi.
Форма пля?ки Fuel Vodka нагадує лабораторну колбу з чорним і червоними зарубками, як на термометрі.
Водка Fuel (у буквальному переведенні “паливо”) - продукт, випущений індійським лідером на ринку алкогольних напоїв Seagram. У його арсеналі такі відомі “горючі” бренди, як Royal Stag, Imperial Blue, Blender’s Pride, 100 Pipers, Fling Vodka, і Fuel Vodka у тому числі.
Пи?у диплом і не можу знайти для моєї роботи статистикові.
Подськажіте, будь ласка, де можна знайти дані про рекламу в Росії?
В частковості мене цікавить реклама в друкарських виданнях косметичних продуктів.
Буду вдячна за будь-які наведення і інфо.
Список трендів 2008 років за версією JWT
Діждалися! На професійній основі для нас тепер відбирають модні теми. Про що пропонують сперечатися, читати, писати, насміхатися і креатівіть в поточному році за версією агентства JVT.
1. Африка (іноземні інвестіциі в розвиток).
2. Відмова від використання антибіотиків.
3. Допомога при висновку браків.
4. Олімпійські Ігри в Пекіні.
5. Блакитною витісняє зелений як колір екологічних рухів.
6. Вправи для мозку.
7. Британська актриса Кіра Найтлі (Keira Knightley)
8. Стягування податку на викид діоксиду вуглецю.
9. Китайський атлет Лю Сян (Liu Xiang).
10. Класичний музикант Густаво Дудамель (Gustavo Dudamel).
11. Кліматичний турізм.
12. Захоплення рімейкамі і поверненнями (такими як Індіана Джонс, група The Cure і так далі).
13. Спільний вжиток.
14. Couch Surfing.
15. Брендінг країн (наприклад, Оман або Індонезія).
16. Дизайнер Філліп Лім (Phillip Lim).
17. Втеча від технологій (De-teching).
18. DJ Tiesto.
19. Фізичні вправи з врахуванням коди ДНК.
20. E-clutter і e-clutter-консультанті.
21. Екологічна втома.
22. Етикет електронної періписки.
23. Самогубства в соціальній мережі Facebook.
24. Модний бренд Vena Cava.
25. Іноземні державні інвестиції (наприклад, Китай або ОАЕ) в американські компанії.
26. Президент Франції Николя Саркозі (Nicolas Sarkozy).
27. Game 3.0 (глобальні мережеві ігри, що створюються самими гравцями).
28. Операційна система Google Android.
29. Телевізійна драма Gossip Girl.
30. Мобільний телефон Gphone (Google Phone).
31. Екологічні свадьби.
32. Вища освіта онлайн.
33. Hip-hop Retro Kids.
34. Боязкість як недолік фінансових менеджерів.
35. Таксі з гібридними двигунами.
36. Індійська актриса Діпіка Падуконе (Deepika Padukone).
37. Інтелектуальна розкі?.
38. Вивчення інгредієнтів.
39. Японський дизайн (Tsumori Chisato, Uniqlo, Muji та ін?і).
40. Нові пристосування і пристрої для кухні.
41. Куратори стилю життя.
42. Глянсова губна помада.
43.Стиль одягу, навіяний Manga.
44. Стрімкий розвиток мобільних технологій.
45. Mobulimia (мобільна булімія).
46. Музика як спосіб донести інформацію, концерти і тому подібне — всього ли?е джерело гро?ей.
47. Musicovery (музика з врахуванням настрою).
48. Мьянма.
49. Nollywood (розвиток кінематографа в Нігерії).
50. Передача бізнес-процесів на аутсорсинг до України (і ін?і країни Східної Європи).
51. Беназір Бхутто (Benazir Bhutto).
52. Колір 2008 років Pantone 18-3943 (синій ірис).
53. Тварини в офісі.
54. Удома Prius.
55. Принципова прозорість дій, задумів, намірів.
56. Музика за ціною, яку призначають самі покупці (використання ноу-хау групи Radiohead).
57. Повторення віянь минулого в моді (Nau, Gary Harvey).
58. Безкорисливість як новий егоїзм.
59. Кінофільм «Секс у великому місті» (Sex and the City).
60. Група Shiny Toy Guns.
61. Катання на гірських лижах в нових місцях (Ка?мір, Японія, Гренландія, Росія, Корея).
62. Самотні чоловіки, які «говорять сексу немає».
63. Секс через Skype (Skype sex).
64. «Розумних» автомобілів в американських містах.
65. Співтовариства користувачів брендів в соціальних мережах.
66. Іспанський актор Хавьер Бардем (Javier Bardem).
67. Staycations (коротка відпустка недалеко від будинку протягом 3-4 днів).
68. Sturking (по?ук в мережі інформації про людину до зустрічі з ним).
69. Текила, як нове вино.
70. Список N-11 (від Next-11) — перелік привабливих для інвесторів країн, які прийдуть на зміну Бразилії, Росії, Індії і Китаю; до нього увій?ли: Бангладе?, Єгипет, Індонезія, Іран, Південна Корея, Мексика, Нігерія, Пакистан, Філіппіни, Туреччина і В’єтнам.
71. Перемога мобільних екранів над телевізійними (по частоті використання).
72. Trans-ertainment — розваги і використання Інтернету в дорозі, в дорозі, в русі і так далі.
73. Американський гімнуст Шон Джонсон (Shawn Johnson).
74. Президентські вибори в США.
75. Покупки, здійснені на чиє-небудь прохання.
76. Відео-сюжети Олімпійських Ігор.
77. Віртуальні дарунки.
78. Молоді підприємці в мережі (отакі копії творця мережі Facebook Марка Цукерберга).
79. Слабкий доллар/сильноє євро.
80. Жінки, які маніпулюють чоловіками.
Шановані знавці!
Поделітесь радою, какие на ва? погляд найвдалі?і методи повы?ения лояльності до бонусним програм (типа Маліни) і який найкращий спосіб їх просування. Оскільки програма “полулак?ері” людей особливо 5% знижками і де?евими дарунками не замани?…
Колеги!
Может бути хто-небудь з Вас бував на тренінгах, присвячених розвитку креативності? Які там проводять спеціальні ігри?
