Маркетинг

СЛОВО «ДРУГ» ТОТОЖНЕ «ПОСТІЙН�?Й КЛІЄНТ» або, в крайньому випадку, комунікативний канал.

Понімая це, кожен може зробити калькуляцію дружби. І тоді рядок «не май сто рублів, а май сто друзів» здасться не такою наївною.

Читать далі…

В кожній професії є голосні або не дуже положення про професійну етику. У лікарок це клятва Гіппократа, у військових – присяга. І це само собою зрозумілі речі. Очевидно, що хтось переступає кордони дозволеного, укладаючи угоду з (совістю, собою, ін�?е – потрібне підкреслити), а хтось слідує одного разу певним правилам гри. І добре, коли ці правила прозорі. Але так буває не завжди.

Как і чим визначається професійная етика маркетолога? Де закінчується «можна» і починається не «можна». На цю тему складено багато кодексів (заслання див. нижчі), в країні існує і, в біль�?ості випадків, діє закон «Про рекламу». Проте немає упевненості, що переважна біль�?ість моїх колег мали задоволення ознайомитися зі всіма цими працями. На момент написання цієї статті, я був обізнаний про існування ли�?е частини з їх числа, і те – не упевнений, що привів найдетальні�?ий список заслань. Та все ж ризикну освітити цютему. (ще біль�?е букв)

x-posted from mind_setter

Сьогодні спостерігав черговий �?едевр рекламної думки. Зробив ли�?е один вивід. Серед на�?их жінок бу�?ує епідемія невідомої хвороби, яким те образом що має відно�?ення до приходу весни. Ця хвороба пов’язана з сечостатевою системою, оскільки пропонується 10% знижка на лікування у гінеколога. Заразлива. Оскільки жінки виму�?ені сидіти удома під замком. Не здогадуюся.

Добридень. Сьогодні ми говоритимемо про лояльність. Про лояльність клієнтів до рітейлерам. Я біль�?е говоритиму про FMCG (що таке FMCG?), або про «продуктовий рітейле», як цей сектор можна позначити. Для тих, хто ще не зрозумів: про ті магазини, в які ви ходите за продуктами. Багато пунктів, звичайно, можна віднесли і до салонів стільникового зв’язку, і до сфери послуг.

Прежде чим почати, хочеться згадати, що все це не працює, якщо магазин ємонополістом на даній території. Тобто, у вас немає ма�?ини, щоб їхати в ін�?ий магазин, а в межах крокової доступності є ли�?е один рітейлер. Це жахливо. Я сам зараз знаходжуся в подібній ситуації, ли�?е у мене в кроковій доступності є декілька магазинів, один ін�?ого гір�?е. Це до того, що у такому разі хоче�? не хоче�?, а доведеться в цей магазин ходити.

Напі�?у я у форматі відповіді на питання «Чому клієнт не прий�?ов в цей магазин ще раз?».

Мої варіанти ответоу:

1. У магазині немає конкретного товару.

Еслі в магазині немає конкретного товару, який ви постійно купуєте, наприклад молоко певної марки, то ви в цей магазин біль�?е не прийдете. Як варіант — молоко могло зникнути з цього магазина. Навіть тимчасово. Ви підете за цим молоком в ін�?ий магазин, а заразом купите і великий візок продуктів («раз вже зай�?ли, то що ж.»). І не поважно, що всі останні товари можуть бути дорожче, ніж в пер�?ому магазині (про ціну ми еще поговоримо).

Даже, якщо в пер�?ому магазині ли�?е на тиждень зникло ва�?е молоко (наприклад, проблеми з логістикою), то ви за цей тиждень, що купуватимете молоко у конкурентів (а заразом і візок останнього), зможете звикнути до нового магазина.

Биваєт, що товар зіпсувався. Тобто ва�?е улюблене молоко в цьому магазині стало якимсь розведенням. Хоч і провина в цьому, біль�?ою мірою, виробника, клієнт підсвідомо винить магазин.

2. Хамство із сторіни персоналу.

Еслі клієнтові нагрубили, він може і не прідті. В біль�?ості випадків відбувається саме так. Є особи, які з принципу вже сюди не ходитимуть, навіть якщо це великий гіпермаркет. До речі, є такі (Блохин, інколи такий), які навпаки, ходитимуть в магазин, де йому нагрубили і провокувати персонал на хамство, а потім скарги строчити. Нагрубити клієнтові може хто завгодно. Це може бути, як співробітник магазина, так і немає.

Покупателю може нагрубить технічний персонал (це ті, хто підлоги миє), може продавець, касир, охоронець, хто-небудь, що не має відно�?ення до торгівлі (наприклад, електрик, який в даний момент робить освітлення полиць, а ви йому заважати стали тим, що захотіли щось купити).

Покупателю може нагрубити ін�?ий покупець. У покупця зали�?ається неприємний осад і це місце він обходитиме стороною. «Сюди ходять неуки, я ходити не буду».

3. Отруєння зіпсованим продуктом.

Кліент купив торт і отруївся. Біль�?е сюди клієнт не прийде. А якщо і прийде, то торт точно не купить. А якщо отруїться молоком, то може взагалі не купувати всі молочні продукти в цьому магазині. Але якщо, є рівноцінна альтернатива, то клієнт піде до конкурентів.

Ко мені цей пункт не відноситься. Я у такому разі біль�?е виню сам товар (виробника). І все одно наступного разу я спокійно куплю те, чим отруївся.

4. Відкрився новий магазин.

Ви ходили в свой улюблений магазин, а потім відкрився новий. А в новому при відкритті всякі знижки, акції. Ви йдете в новий магазин навіть не стільки за знижками, скільки з цікавості. Ви, як клієнт, якщо не свідомо, то підсвідомо точно, порівнюєте старий і новий магазини: ціни, якість, сервіс.

Новий магазин часто, дуже часто, виявляється кращим і ви стаєте його постійним клієнтом.

5. Поганий сервіс.

В ін�?ому магазині краще сервіс і ви вибираєте його. Якщоу касах великі черги — це поганий сервіс, якщо вам доводиться зважувати фрукти самостійно — це поганий сервіс. Якщо щоб купити �?ампунь, верстат, дорогий алкоголь, ікру вам потрібно звати продавця, щоб він відкрив скляну �?афу — це поганий сервіс. Немає вільних візків або корзин, не вітаються або не дякують за покупку на касі (Блохина це дратує), не приймають дебетові або кредитні карти — все це поганий сервіс.

Чистоту в залі, думаю, також сюди можна включити.Те, що немає продавців в залі, ніхто із співробітників не знає, де який товар, тебе багато раз перепосилают до ін�?ого співробітника або не туди — поганий сервіс.

6. Відсутність додаткових послуг.

Нет додаткових послуг в магазині. Немає хімчистки, банкомату, відділення банку, аптеки, квиткової каси, туалету, кафе (або фуд-корту), немає камери схову. Немає невеликих магазинів в магазині, які продають специфічні товари (диски, косметика, товари для тварин, ін.).

7. Ціна.

Ми підібралися до причини, яку біль�?ість керівників магазинів вважають основною для відходу клієнтів. Можу сказати, що це не так (даремно, напевно, сказав?) .Еслі б ціна була б основним критерієм, по якому ми щось оцінюємо, то всі б їздили на б/у автомобілі «Ока» за 30’000 рублів, палили б сигарети «Беломор», а одягалися б в магазинах «second-hand».

Цена, в даному випадку, це не те, що написане на ціннику. Ціна, це те, що платитьлюдина за візит в магазин. Це час, нерви, зручність і ін�?е. Тут я торкнуся ли�?е ціни на продукти, тобто клієнти виру�?ають через те, що товар стоїть дорожче, ніж в ін�?ому магазині. Це може бути ли�?е один товар, наприклад, м’ясо.

Клієнт із-за де�?евого м’яса йде в ін�?ий магазин, а заразом, як ми пам’ятаємо з пер�?ого пункту, купує візок продуктів. При цьому, ціна на ін�?і продукти вже не важлива (у розумних переділах).

8. Різні дрібниці.

Ськользкий кахель, незручні під’їзд, стоянка, погана освітленість, поганий запах, гучна музика, неправильні цінники, проблеми з товаром на касі, бракований товар, склад в залі, немає POSM (що таке POSM?), складно знайти потрібний товар (покупець не розуміє ідейне вистави в магазині, див. «Ідейна вистава»). Довго стої�? в черзі в касу, а потім тобі говорять, що каса закривається. Так, таке ще зустрічається.

p.S.: Буду рад, якщо цей пост прочитають менеджери діськаунтеров (упер�?у чергу «Пятерочка»).
p.P.S.: Хотілося б, що б ви написали в коментарях, через що ви можете не прідті в магазин наступного разу. Пи�?емо!

Істочник: http://ablohin.ru/221.

Застереження.Коли я розглядаю ринок кав’ярень, я беру до уваги не точку зору кавових пуристів, які стверджують, що можуть відрізнити якнайтон�?і відтінки смаку кави, знають скільки секунд повинні варитися ча�?ка еспрессо, і скільки міліметрів має бути піна на каппучино. І на цей раз стаття виявилася дуже великою щоб відповідати формату (моєму особистому формату). Тому як і минулого разу, буде розділена на дві частини. У пер�?ийй частини - опис існуючих форматів і зарубіжні ілюстровані приклади, а в другій увагу перенесемо на вітчизняних операторів.
 У нас дуже багато експертів, які знають, як повинно бути. Я  у ці розмови не втручаюся. Ці спори безглузді. На�? ринок має особливості, їх досить просто виявити і описати. Як і ринок будь-якої ін�?ої країни. Так, наприклад в Північній Європі (Швеція, Фінляндія, Норвегія) по�?ирена кава, зварена по краплинній системі. У Італії п’ють виключно еспрессо, причому як правило – на бігу, біля стійки. Там за кавою не прийнято сидіти. Роблять свої �?от і біжать далі. Американці беруть «відро» каппуччино в кав’ярні самообслуговування і сидять за ним година, неквапом розмовляючи. Французи і австрійці проводять час в класичних кафе. Німці просто п’ють пиво.

У нас, як і в Росії, кав’ярня без обслуговування не сприймається. Як і паперовий стаканчик “to go”. Крім того, у нас в кав’ярнях прийнято палити, вважається що сигарета замечательно поєднується з кавовим напоєм. Ну і остання особливість (не остання, звичайно, але значима) полягає в тому, що в українських кав’ярнях замість стандартних 30 мл еспрессо прийнято наливати 40, а то і 50. Щоб була повна ча�?ка. А то жаліють, розуміє�?, воду.Отже, які бувають кав’ярні взагалі в принципі?В світі домінують наступні концепциі

Давайте поглянемо наприклади кожного формату.

Традіционний італійський еспрессо-бар
Для прикладу хочу привести фото еспрессо-бару, який знаходиться на Сардінії в містечку Олбія (Olbia). Містечко чимале – близько 50 тис. жителів. Ось так виглядають еспрессо-барі цього містечка.

Ну, південь Італії живе по своїх правилах. Як же виглядають еспрессо-барі Мілана?

fresco Art, Мілан

miani Zucca, Мілан
Вот фото двох міланських кав’ярень: Fresco Art і Miani Zucca. До речі, недавно один знайомий постачальник каві розповів, що випив ча�?ку еспрессо в центрі Мілану в Armani Caf

Кожен п’ятий росіянин здійснює покупки ли�?е після консиліуму в соціальній мережі.

Прі цьому найактивні�?е по допомогу до Мережі звертаються молоді незаміжні жінки з високим рівнем доходу, свідчить дослідження маркетингового агентства Pro-vision Communications.
Социальниє мережі вже задумалися над впровадженням принципово нових рекламних продуктів, які повинні полег�?ити спілкуваннярекламодавців і інтернету-користувачів.

Проведенноє дослідження зафіксувало різке падіння довіри до традиційних медійних каналів і одночасне зростання інтересу до альтернативних інформаційних майданчиків. Згідно з прес-релізом, розміщеним на сайті агентства, сьогодні близько 40% російських споживачів, приймаючи рі�?ення про покупку, звертаються за порадою до таких же споживачів. Причому біль�?е 20% росіян консультується з ін�?ими покупцями за допомогою соціальних мереж.

Істочник: Sostav.ru

Молодих жінок цікавлять лекарства

Особенно активно радяться в мережі жінки (52%), службовці або керівники (42 і 17% відповідно), родинні люди (71%), користувачі з вищою освітою (46%) і рівнем доходу до 20 тис. рублів.

Прі цьому найчасті�?е в соціальні мережі за порадою звертаються споживачі, які вибирають тойабо ін�?ий медичний препарат (24% від числа тих, хто приймає рі�?ення про покупки подібного роду). Приблизно однакова доля “мережевих” споживачів в таких товарних групах як продукти харчування, одяг і взуття, нерухомість, автомобілі - по 18-19%. Особливий інтерес до медикаментів з боку користувачів маркетологи пояснюють існуючими обмеженнями на розміщення інформації про фармацевтичні препарати в “офіційних” джерелах.

Істочник: Sostav.ru

В Pro-vision Communications вважають, що інтерес споживачів до соціальних мереж буде ли�?е зростати. “Можна сміливо прогнозувати, що вже до кінця 2008 року кількість людей, які звертатимуться за порадою про товар або послугу в соціальні мережі, збіль�?иться як мінімум в два рази”, - говорить генеральний директор Pro-vision Communications Володимир Віноградов.

Пока нетрадиційний спосібпродвіженія

Рекламодателі зараз соціальні мережі використовують, але не в тій мірі, як в Сполучених Штатах і Європі, говорить Вадим Сенькин, директор інтерактивного агентства Stars Interactive. “Інтерес в професійного співтовариства - рекламних агентств, піару-агентств - є, всі розуміють, що це потрібно. Але з врахуванням консервативного настрою багатьох компаній і із-за неповної представленності всіх верств населення в інтернеті, реклама в соціальних мережах використовується не завжди. Томупоки це все-таки нетрадиційний спосіб просування продуктів або послуг для Росії”, - говорить Сенькин.

По словам експерта, зараз в мережах використовуються два канали реклами: медійна реклама, яку пропонують багато соціальних мереж, а також різні нестандартні види просування з використанням онлайну-співтовариств (це і створення віртуальних фле�?мобов, вірусний і партизанський маркетинг). “Поки в соціальних мережах працюють, як правило, впізнанні бренди з крупними рекламними бюджетамиякі можуть собі дозволити поекспериментувати, оцінити ефективність різних каналів просування і методів просування”, - говорить Сенькин.

Социальниє мережі хочуть легалізувати “партізан”

Часть нестандартних акцій просування за допомогою соціальних мереж засновник сайту “Однокласники.Ру” Альберт Попков вітає. ” Якщо письменник хоче розкручувати свою книгу через соціальну мережу, то ми можемо це ли�?е вітати”, - говорить Попков. З ін�?ими ж спробамі просунути свій продукт мережа має намір боротися. Зокрема засновник сайту повністю унеможливлює реклами пива.

Пока “Однокласники” заробляють ли�?е на медійній рекламі. Проте в планах на майбутнє є і принципово нові рекламні продукти. “У нас був дуже цікавий проект по підтримці Білана на Євробаченні, - говорить Попков. - Ми зробили групу (співтовариство користувачів в соціальній мережі по інтересах. - ред), яка отримала назву “Однокласники за Білана”. Ми забезпечили певну рекламну підтримку цій групі”. Користувачі з ентузіазмом віднеслися до новинки, а керівництво “Однокласників” зій�?лося в думці, що цей спосіб просування навіть цікаві�?е за прокрутку банерів. Тепер в мережі думають про те, щоб поставити цей почин на комерційні рейки. Чом би наприклад не запустити групу власників певної марки, задається риторичним питанням Попков.
Істочник: Rb.ru

Недавно замовляв переведення ряду статей з Fastcompany для Biztimes. Одна з них здалася мені особливо цікавою, а тому привожу її порожниною в цьому співтоваристві:

“Грязниє” маркетингові прієми

Давайте пригадаємо класичний рекламний ролик миючого засобу «Wisk»: Домогосподарка укладає у валізу речі для свого мужа, що виру�?ає у відрядження. Раптово, валіза розчиняється, і ми чуємо дикі крикищо доносяться прямо з валізи. Хор маленьких дьяволят, по-дитячому пронизливо вищить: «Грязь на комірцях! Грязь на комірцях!»

Хоро�?о, ось сюжет ін�?ого ролика: Чоловік, в елегантному костюмі на палубі теплохода заграє з �?икарною красунею. Вона грайливо запускає свій пальчик за вузол його галстука, зволікає його комір. І раптом помічає Брудні Плями на комірці. На її обличчі гидливість, відраза. Тим часом, знамените агентство «Ad Age» віддало рекламній компанії «Wisk»62-е місце серед 100 кращих рекламних роликів двадцятого століття. І цей факт не мен�? зневажливий, чим самі ролики.

Люді украй хворобливо реагують на застосування до них соціальних стереотипів. Найбіль�? серйозні їх форми – раси людини, що стосуються, його етнічної групи, соціального класу або сексуальної орієнтації – часто несуть в собі руйнівний і деструктивний вплив. Ін�?і, мен�? небезпечні, але вони зустрічаються набагато часті�?е, і задають основи на�?ої щоденної поведінки. Пригадаєтещо ви думаєте про людину, що чхнула в переповненому автобусі, не прикрив�?и при цьому свій рот. Ось і �?тучно створюваний стереотип «Брудного Комірця» з часом викликає в тих, що оточують подібні емоції.

Еслі «Грязь на Комірцях» зараз здається забавним експонатом минулого, що дає привід посміятися над наївністю людей того покоління, тоді як віднестися до сучасних прикладів маркетингового мистецтва?

Маркетологи навмисно створюють стереотипи подібного роду, з єдностіенной метою – продати вам засіб для позбавлення від ними ж створеного відчуття невпевненості в собі. Спочатку вони сильно б’ють вас по голові, а потім продають вам аспірин, щоб угамувати цей біль. Чому ж ми продовжуємо миритися з цим? Недавній рекламний ролик кредитних карт «Visa» показує довгу чергу в супермаркеті, де поведінка людей перед касою підпорядкована одному сценарію: Покупець �?видко проводить пластиковою карткою по терміналу, і, здається, просто світиться від одного ли�?е усвідомлення зебя як частки величезного, злагодженого механізму. Ідилія тривати до тих пір, поки якийсь невдаха не дістає з ки�?ені готівку. Величезна капіталістична ма�?ина раптово зупиняється. Раптово обривається музика, меркне світло. Касир в розгубленості.

Да, «Visa» і рекламне агентство «Tbwa\chiat\day» хочуть змусити вас відчувати себе неповноцінним, якщо ви вирі�?ите заплатити за свій обід готівкою.

Но послухайте, адже це не викликає нічого, окрім роздратування, особінно, з урахуванням того, що впродовж останніх 30 років саме ті люди які намагалися розплатитися кредитною карткою, викликали справедливе обурення у останніх покупців, хто платив готівкою. Пригадаєте того парубка, який кілька років тому намагався розплатитися кредитною карткою за семідесятідевятіцентовую баночку «Fanta Orange». Касир дістає ма�?инку для зняття відбитків цифр, видавлених на самій картці, але вона не працює, тоді він уручну забиває �?естнадцатізначний номер в специально заготовлені маленькі �?аблончики на ін�?ому приладі. А потім він ще дзвонить в компанію, для підтвердження коди. Брррр..

К жалю «Visa» - далеко не єдина компанія, яка заставляє червоніти за на�?у ділову етику. Давайте звернемося до одного чудового зразка, з розділу «Бізнес і Стратегії», де приводяться ради, як прискорити розвиток ва�?ого бізнесу в Китаї: «Дуже часто компанії заклопотані ли�?е задоволенням поточного попиту серед споживачів» - пи�?еЕдвард Тсе, віце-президент компанії «Booz Allen Hamilton» - «Набагато ефективні�?е передбачати або навіть самим створювати цей попит. За допомогою грамотного маркетингу. Наприклад «Procter & Gamble» створив думку, що лупа – це украй ганебно, думка, якої ніколи не існувало серед китайців. Після цього, він негайно запропонував засіб від цієї напасти – �?ампунь проти лупи «Head & Shoulders».

Браво, «Procter & Gamble»! Прекрасно, давайте зараз направимо компанію «Gillette» терміново вирі�?увати проблему «Волохатих Пахв» в Еквадорі! Ін�?і маркетологи вносять свої ідеї, як назавжди обчорнити природні речі. Ось пропозиція «Coca-cola»: «А ви можете точно сказати, де побувала вода, яку ви п’єте?» А ось цитата «Hallmark»: «І тоді він написав для неї поему. Б’юся об заставу, він просто не міг дозволити собі кредитку! Ха!»

Ви, звичайно, можете запитати: «А що в цьому поганого?». Два професори Колумбійського університету, Брюс Лінк і Джо Фелант провели ісследованіє, щоб відповісти на це питання. Його результатом з’явилася наукова праця «Осмислене Клеймленіє», який доводить, що подібні тенденції, почав�?ись зі встановлення �?тучних стереотипів, можуть перерости в справжню дискримінацію певних груп людей. Особливо гостра дія ця може надати на людей, відно�?уваних до групи «розумово неповноцінних». Наприклад, жінка, що знаходиться в стані депресії, стурбована при цьому думкою тих, що оточують про її психічний стан, может, під впливом подібних, �?тучних установок, завдати �?коди собі і ін�?им людям. Соціальні стереотипи підсилюють недовірливість людей.

Прекрасний приклад тому – вже згаданий рекламний ролик «Visa». Представте себе посеред натовпу в черзі до каси. Ви дістаєте гро�?і з ва�?ого гаманця. І у цей момент і компанія «Visa», і «Tbwa\chiat\day», сподіваються, що ви відчуєте раптовий сором. Вся черга позаду вас в думках вас проклинає.

Но це підло! Засудження громадськостіповинно бути обернено проти тих, хто дійсно заважає нормальному життю суспільства. Як, наприклад, ті, хто віроломно паркує свою ма�?ину на місцях для інвалідів. Не можна вносити до свідомості суспільства стандарти «недогероя, до тих пір, поки ти не купи�?.», просто ради того, щоб продати свій безглуздий товар.

Вот чому ми повинні створити ще одне суспільне клеймо: «Брудний Комірець» для маркетологів з «брудною» поведінкою. Це б відучило біль�?ість з них від використання подібнихприйомів в своїй роботі. Прий�?ов час для самого маркетингового руху відвернутися від осіб, які безсоромно користуються такими прийомами для того, щоб продати якийсь крем, пральний поро�?ок або кредитну карту.

dan Heath і Chip Heath - автори бестселера «Made to Stick: Why Some Ideas Survive and Others Die»

Істочник: Biztimes.ru

Книги по інтернету-маркетингу за службовим обов’язком прагну читати. Як і у будь-якій новій галузі знань, хоро�?ого доки мало, просто не напрацьований базис, на якому зростатимуть �?едеври, так би мовити. Але з кожним роком попадається все біль�?е хоро�?ого.
1. “Клієнт не відповідає або тимчасово недоступний. Інтернет-маркетінг:взгляд практиків” Михайла Зуєва і Дениса Разваляєва. Вони серед топ корпорації РБС(звернете увагу, читається як ербеес, а схожість з RBC (читай, ербека) вже не знаю, наскільки що має намір. Це досить відома контора, займається просуванням сайтів в �?ирокому сенсі цього поняття і не ли�?е. Книга писалася 12 днів, такою недоробленою багато в чому і вий�?ла, про що автори чесно запобігають в передмові. Та і самореклами там повна коробочка. Але почитати небезінтересно, особливо я б порадив новачкам. Особисто я чесно спер з неї три ідеї, спробую позденєє застосувати. Що в ній ще хоро�?ого - вона дозволяє подумати, поспоріть(у думках) з авторами, і ще пару ідей мені прий�?ло в процесі цих суперечок.
2. “Довгий хвіст” Кріса Андерсона. Це, так би мовити, програмна книга. Вона говорить про процеси постіндустріальної інформаційної економіки, говорить цікаво, але з великими лакунамі і однобоко, чи що. По суті, це стаття, що розрослася до розміру книги. Я рекомендую прочитати її не ли�?е інтернету-маркетологам, а всім, хто цікавиться трендами. Знову ж таки, думати вона заставляє.
3. “Економіка символічного обмена” Олександра Долгина. Автор цікавий персонаж, про якого я начувся на рівні чуток і інсайтов, так би мовити. Запрацював�?и гро�?ей на торгівлі якимись спеціальними сплавами, він зайнявся своїм хобі - економікою культури. Став багато писати, читати, сміливо пі�?ов в інтернет як інвестор(платні електронні бібліотеки і один рекомендаційний сервіс-проекти, що робляться на його гро�?і, наскільки я знаю). Це одна з його книг, теж багато в чому програмна. Вона присвячена системі рекомендацій в інтернеті(т.з. коллаборационной фільтрації), або, якщо �?ир�?е, як зробити так, щоб люди платили чесні гро�?і за будь-який контент. Коли треба, маленькі, коли треба, великі і тому подібне Ось цю книгу, особливо первух її сторінок 200, настійно рекомендую. По-пер�?е, просто цікаво читати. По-друге, взнає�? багато нового. Однієї використаної літератури - список в 21 сторінку, тому взнати можна ооочень разноє. Ну і в третіх, хоро�?і приклади(кейси, якщо завгодно). Відлякати може ли�?е її розміри - цеглинасереднім текстом, біль�? ніж на 600 сторінок.

Еслі хто порадить щось ще по темі, буду дуже рад.

відкрила список видань на корпоративну підписку і задумалась- який би журнал по маркетингу вибрати.
подськажете?
чтоби інформація була ко�?товна, цікава.
вообще працюю маркетологом в сегменті B2b, напрям сільське господарство. цікавлять виставки, event-менеджмент, сувенірка, реклама, друкарська продукція…
в загальному і читець, і жнець, і на дуде ігрец

90-і вже давно у минулому, вчора�?ні «Гербалайфщики» стали керівниками і top-менеджерамі тепер ним самостійно доводитися будувати свій бізнес.  Взагалі, будувати самому бізнес ніколи не було легко, але керівники багатьох компаній, вбираючи краще на ринке,  досить �?видкий змогли вирватися в лідери. Багато хто зміг перебудуватися, але все ще існує чимала кількість компаній, що вважають, що зможуть «абияк так»без досліджень, без маркетингу, без постійного моніторингу ринку і аналізу, без нових рекламних технологій. Особливо гостро це виявляється на будівельному ринку B2b. Уявляєте, що необхідно зробити, що б отримати, наприклад, підряд на установку і устаткування системами пожежогасінні або вентиляції крупний БЦ, ТЦ, ТРЦ. Враховуючи, що підрядчики бажають виконати весь комплекс робіт ви�?икувалися у величезну чергу.  Зрозуміло, треба не ли�?е правильно представити компанію, але полностюком відповідати вимогам замовника, який останнім часом став особливо обережний, зараз, коли крупний західний і російський капітал безперервним потоком вкладається в перспективні інвестиційні проекти, будь то будівництво ТЦ, БЦ і ін�?их об’єктів нерухомості. Уміння вбирати на ринку все найкраще і тим самим рухати галузь своя улюблена справа, завжди говорить про високий професійний рівень компанії, її керівництво, але на жаль багато керівників все ще зали�?илися втих самих «романтичних» і «дивних» 90-х роках, коли їх бізнес був кращим, і було поважно «мати зв’язки» і «рубати бабло». Багато компаній і їх керівники все ще «рубають бабло» до цих пір, абсолютно не замислюючись про маркетинг, рекламу і наслідки такого відно�?ення до ринку. «Виїжджаючи» ли�?е на «старих зв’язках» керівника, «відкотах» і ін�?ій нісенітниці.  Давно відомо, що краще, ворог хоро�?ого. Краще представлення компанії, це, мабуть, грамотний маркетинг пропонованих нею послуг, річокламниє матеріали, відгуки про неї. Це довіра і імідж, який, як відомо дорожче за будь-які гро�?і. Можливість співробітникові гордитися компанією, в якій він працює!Эти компанії можна перерахувати на «пальцях однієї руки».  Почему-то зазвичай саме в них «мріють» попасти на «хоро�?у посаду» багато співробітників, чомусь саме з ними (з чого це раптом?) полягають крупні контракти. Чому, директор невеликої компанії при згадці про ці компанії морщитися, і переводить тему? Чому? Відповідіна багато питань, як відомо, знаходитися в нас самих. Можливо, багато компаній до цього не готові, їм прості�?е задовольнятися хоро�?им.  Как правило, такі компанії, якось «вип’ячують» свою значущість і успіхи на ринку, абсолютно не чув�?и, не уявляючи, як же насправді йдуть справи. Адже і ніяк не взнати, оскільки маркетингу немає! Прості�?е звинуватити в своїх «промахах» ринок, своїх людей, «не правильних клієнтів», яким, раптом не догоди�?.   Мы серйозна компанія – говорять руководітелі!  Мы серйозна компанія, офіс якої знаходитися в «ж.е», ми серйозна компанія в якої немає відділу маркетингу, ми серйозна компанія, що працює в декількох напрямах, але ли�?е напрям нам дійсно приносить дохід. Ми серйозна компанія, навіщо на грамотні рекламні матеріали? Ми «серйозна» компанія, навіщо нам брендінг?  Нам потрібна просто реклама! Яку вам рекламу? Хоро�?у! Ми «серйозна» компанія у нас є сайт зроблений в 90-х. Ми серйозна компанія, логотипякою ви можете бачити в будь-яких кольорах, які можливі! Ми «серйозна» компанія, але ми не зможемо сплатити ва�? рахунок в перебігу трьох місяців! Зустрічі з керівниками «серйозних» компаній завжди проходят весело і цікаво. Фахівці таких компаній, багатофункціональні і універсальні.   Представлением компанії завжди займалася рекламна служба. На жаль, але так уже повелося, що рекламна служба, не може «представляти» компанію без бачення ринку, компанії на ній, без основних орієнтирівякі, як правило, задають лідери галузі. Що робити, якщо цього немає? Чудові креативні, повні ідей рекламщики перетворюються на «тупих» замовників різних рекламних матеріалів, робити які, ставати все важче і важче через відсутність все часті�?е використовуваних на ринку реклами єдиних стандартів (фірмовий стиль, brand-book). Виникає питання, чому не працює рекламна служба, начеб узяли самого кращого, самого дослідного кандидата, зробили строгий відбір, але результатів немає.Як немає і розуміння того, що компанія хоче і для чого це їй необхідно? Цілком можливо, що рекламщики в таких ситуаціях «не допрацьовують», але і не можуть «переламати» ситуацію, пояснив�?и пряму довгострокову (інвестиційну) вигоду рекламних вкладень, не можна забувати, що рекламщики це не маркетологи, які мають максимально повне уявлення про перебування справ на ринку. Керівник постійно згадуючи свого відмінного «минулого» рекламщика «виконавця», який з «півстусана» робив будь-які інформационниє і рекламні матеріали, взагалі повністю «дезорієнтує» бренд-менеджера. Рекламщику ставати сумно, образливо, що йому не довіряють, не вірять в ефективність його роботи, і зре�?тою в його здатності.  Пройдет час, ринок невпізнанно поміняється і одного дня керівник після розмови з  каким-нибудь своїм знайомим він зрозуміє, що рекламне «представлення» його компанії вимагає дуже серйозних змін, ли�?е тоді з’явитися брендінг, правильна постановка завдань рекламной службі. Зрозуміє сам або хтось підкаже це навіть не важливо, важливо що, представлення компанії буде правильним адекватним і відповідати дійсному рівню компанії.  Так може бути стоїть вже зараз поставити питання собі, що б отримати на них відповіді?  �?ли може бути вам взагалі, все це не треба? Можливо, ви все життя хотіли займатися ін�?им бізнесом? По справжньому чи любите ви свою роботу, свою працю?    

Популярний рекламщик 
newpr@yandex.ru
ісходная версія статті:
http://superaz.livejournal.com/